Інфузорія туфелька

Інфузорія-туфелька - вид найпростіших одноклітинних тварин із класу війчастих інфузорій типу інфузорії. Свою назву даний вид отримав за зовнішню схожість із підошвою туфельки.

Інфузорії-туфельки мешкають у прісних водоймах будь-якого типу зі стоячою водою та наявністю у воді маси органічних речовин, що розкладаються. Також дані організми зустрічаються в акваріумах. У цьому можна переконатися, відібравши проби води з мулом з акваріума і розглянувши їх під мікроскопом.

У будові інфузорії-туфельки відзначаються характерні особливості. Це відносно великий організм, розміри тіла досягають 0,5 мм. Мінімальні розміри особин - від 0,1 мм. Форма тіла, як уже було зазначено, нагадує туфельку. Оболонкою цього найпростішого є зовнішня мембрана. Під нею знаходиться пеллікула - щільний шар цитоплазми зі сплощеними мембранними цистернами (альвеолами), мікротрубочками та іншими складовими цитоскелету.

Всю поверхню клітини інфузорії-туфельки покривають війки, число яких коливається від 10 до 15 тисяч. В основі кожної війки розташоване так зване базальне тільце. Всі базальні тільця становлять складну систему цитоскелета інфузорії-туфельки. Між війками є органели, що виконують захисну функцію - веретеноподбні тільця (трихоцисти). В їх структурі розрізняють тіло і накінечник, укладені у мембранний мішечок. Відпоідною реакцією трихоцисти на подразнення (нагрівання, контакт із хижаком) є моментальне її подовження (в 6-8 разів) при злитті зовнішньої мембрани з мембранним мішечком трихоцисти, що виглядає як «постріл». У водному середовищі трихоцисти ускладнюють пересування хижака, який наблизився до інфузорії. В однієї особини даного виду може бути від 5 до 8 000 трихоцист.

Пересування інфузорії-туфельки можливо, завдяки хвилеподібним рухам війок. Так вона пливе притупленим краєм вперед зі швидкістю приблизно 2 мм/с. В основному, інфузорія-туфелька пересувається в одній площині, при цьому в товщі водної маси особина може обертатися навколо поздовжньої осі. Найпростіші змінюють напрями руху, завдяки вигинам свого тіла. Якщо інфузорія стикається з перешкодою, вона моментально починає рухатися в протилежну сторону.

Чим харчується інфузорія-туфелька? Харчування даного найпростішого має характерні особливості. Основою харчового раціону інфузорії-туфельки є бактерії, скупчення яких залучають інфузорію виділенням особливих хімічних речовин. Також інфузорії можуть ковтати інші зважені у воді частинки, деякі навіть не мають особливої живильної цінності. В організмі найпростішого розрізняють клітинний рот, що переходить у клітинну глотку. Біля рота знаходяться спеціальні вії, зібрані в складні комплекси. При хвилеподібних рухах війок даного типу їжа з потоком води потрапляє до глотки. У основи глотки формується велика травна вакуоль. Ця вакуоль, як і всі наступні новостворені, мігрують в цитоплазмі організму особини за певним «шляхом» - спереду назад, а потім ззаду наперед (як би по колу), при цьому велика вакуоль розпадається на більш дрібні. Таким чином, прискорюється всмоктування поживних речовин. Переварені речовини надходять в цитоплазму, де використовуються для потреб організму. Непотрібні речовини виводяться в навколишнє середовище через порошицю в задній частині клітини - ділянка з недорозвиненою пеллікулою.

У клітці інфузорії-туфельки є дві скоротливі вакуолі спереду і ззаду тіла. В структурі такої вакуолі розрізняють резервуар і канальці. Через канальці вода надходить із цитоплазми до резервуара, з якого виштовхується назовні через пору. Завдяки цитоскелету з мікротрубочок весь цей комплекс постійно перебуває в певній ділянці клітини. Головна функція скорочувальних вакуолей - осморегуляторна. Черех них з клітини видаляється надмірна кількість води, а також продукти азотистого обміну.

Дихання інфузорії-туфельки відбувається через всю поверхню тіла. А при зниженій концентрації кисню у воді інфузорія живе за рахунок гліколізу.

Два ядра інфузорії-туфельки мають різну будову і виконують різні функції. Мале ядро диплоїдне, має округлу форму; велике ядро поліплоїдне, має бобоподібну форму. Мале ядро відповідає за статеве розмноження, а велике ядро керує синтезом всіх білків клітини інфузорії-туфельки.

Безстатеве розмноження відбувається шляхом поділу клітини навпіл. Статеве розмноження здійснюється за допомогою кон'югації. Дві туфельки з'єднуються і при складних перетвореннях ядер утворюються нові особини.