Інфузорії

До типу інфузорії відносяться найбільш високоорганізовані найпростіші тварини. Даний тип об'єднує понад 1000 родів і близько 7000 видів тварин. За класифікацією тип інфузорії ділиться на два класи: війчасті інфузорії і сисні інфузорії. Середовищем існування більшості представників даного типу є морські та прісні водойми, деякі інфузорії є комменсалами або паразитами інших тварин, зокрема, риб, молюсків, черв'яків, земноводних, ссавців. Інфузорії-паразити провокують розвиток захворювань риб (тріходіни, іхтіофтіріуси), людей (балантидій). Інфузорії також зустрічаються у вологому грунті, мохах, пісках на берегах водойм. Ареал проживання вільноживучих форм інфузорій обмежений температурою навколишнього середовища та деякими іншими факторами, а інфузорій-паразитів - ареалом проживання їх господарів. Інфузорії швидко поширюються на великі відстані, завдяки здатності утворювати цисти в несприятливих умовах, які легко переносяться вітром.

Вчені вважають, що в ході еволюції інфузорії походять від стародавніх примітивних джгутиконосців. Представники типу інфузорії - балантидій, трубач, інфузорія-туфелька. Деякі види можуть вести одиночний рухливий спосіб життя. Зустрічаються прикріплені, іноді колоніальні форми. Інфузорії можуть мати стебло і бути його позбавлені, скоротні й панцирні. Але всі мікроорганізми, що належать до даного типу, мають певні особливості, притаманні лише цій групі тварин. Це наявність війок для пересування і захоплення їжі, двох видів ядер, протікання статевого процесу у формі кон'югації.

Будова інфузорій має характерні особливості. Форма тіла мікроорганізмів різноманітна, розміри варіюють від 10 мкм до 3 мм. У тілі інфузорії розрізняють щільну оболонку - кортекс (пеллікула і прошарок ектоплазми, у деяких є стрекальні нитки) і ендоплазму желеподібної консистенції. Ендоплазма містить всі органели особини - два ядра, вакуолі і гранули різних видів (секреторні тільця, мітохондрії). Фібрилярні системи кортекса (опорні, м'язові) відмінно розвинені. У кожної війки є базальне тільце - її основа. Всі базальні тільця зібрані під кортексом в ряди, на певних ділянках можуть зливатися в мембрани, мембранелли. Осмотичний тиск у клітці інфузорії регулюється за допомогою роботи скорочувальних вакуолей. У ядрах інфузорій укладена спадкова інформація. Мікронуклеус приймає участь в статевому процесі, а макронуклеус «керує» ростом клітини і обмінними процесами в ній.

Більшість інфузорій харчуються, ковтаючи дрібні водорості, бактерії, гриби. Деякі з цих організмів є хижаками. Невелика частина інфузорій, які ведуть паразитичний спосіб життя, всмоктують їжу осмотичним шляхом - піноцитозом. Перетравлювання їжі відбувається в травних вакуолях, які, наповнюючись поживними речовинами, занурюються в ендоплазму. Неперетравлені залишки їжі видаляються назовні через порошицю.

Розмноження інфузорій переважно безстатеве поділом клітини на дві нові, повторним розподілом, множинним поділом або брунькуванням (у прикріплених форм). Можливий тимчасовий контакт особин для обміну спадковою інформацією мікронуклеусів, що можна розглядати як видозмінений статевий процес.

Значення водних інфузорій велике, тому що ці організми відіграють велику роль в очищенні стічних вод. Багато представників даного типу є їжею для мальків риб та інших більших мешканців водойм. Деякі інфузорії - об'єкт лабораторних досліджень. Інфузорії-паразити викликають хвороби риб, деякі паразитують у тілі людини.