Примати

Примати - ряд вищих плацентарних ссавців типу хордові тварини, який ділиться на два підряди: напівмавпи і мавпи (людиноподібні примати). До даного ряду належить по класифікації людина розумна. Ряд приматів включає 12 родин (лемури, довгоп’яті, ігрункові, широконосі мавпи, тощо), 57 родів і більше 200 видів. До надродини людиноподібних мавп відносяться гіббонові (гібони, сіаманги, хулоки, номаскуси) та гомініди (горили, шимпанзе, орангутани і людина). На думку палеонтологів, примати з'явилися на Землі в процесі еволюції в верхній крейдяний період (70-100 млн. років тому). Примати походять від спільних із шерстокриламі предків - комахоїдних ссавців. Ці найдавніші примати є попередниками довгоп’ятих і лемурів. А примітивні довгоп’ятоподібні з еоценового періоду стали пізніше предками людиноподібних приматів.

Примати в дикій природі мешкають в тропіках і субтропіках. Живуть переважно в лісовій місцевості, частіше стадами або сімейними групами, рідше поодинці або парами. Вони постійно мешкають в межах невеликої території, яку мітять або гучними криками сповіщають про зайняту місцевість. Всі примати мають складну диференціювання та координацію рухів, так як їх предки і багато які з сучасних видів - деревні тварини, які здатні швидко і впевнено пересуватися по гілках дерев. У групах приматів помітна складна ієрархічна організація, де є домінуючі особини та ті, які підкоряються. Також слід відзначити високу ступінь комунікації, коли особини реагують на крики, рухи інших членів спільноти, чистять, вилизують шерсть собі та іншим особинам зграї, самки доглядають за своїми і чужими дитинчатами. Примати зазвичай активні вдень, рідше в нічний час. У раціон приматів входить змішана їжа з переважанням рослинної, деякі види харчуються комахами.

В межах ріду примати відрізняються величезною різноманітністю форм і розмірів. Найменші представники приматів - ігрункові мавпи і лемури, найбільш великі - горили. Тіло приматів має волосяний покрив різного кольору в різних видів, у широконосих мавп і лемурів є підшерсток, тому їх шерсть нагадує хутро. У багатьох видів є гриви, мантії, пензлики на вухах і хвостах, бороди, тощо. Більшість мавп мають хвіст, різний по довжині, який іноді виконує хапальну функцію. При пересуванні по землі примати спираються на всю стопу. Проживання приматів на деревах зумовило розвиток у них вертикального положення тіла, що надалі в процесі еволюції призвело до появи прямоходіння у предків гомінідів.

Характерними особливостями приматів є рухливі п'ятипалі кінцівки, протиставлення великого пальця всім іншим, наявність нігтів на пальцях, бінокулярний зір, волосяний покрив на тілі, недорозвинений нюх, ускладнення будови півкуль головного мозку. Значну свободу дій передніх кінцівок забезпечує наявність ключиць. Хапальні рухи здійснюються, завдяки протистоянню великого пальця іншим. Кисті прекрасно згинаються і розгинаються. Ліктьові суглоби також добре рухливі. На долонях і підошвах мавп є папілярні візерунки. У цих тварин гострі зір і слух, нюх, у порівнянні з іншими органамі почуттів, розвинений слабкіше.

Черепна коробка приматів збільшена в обсязі, так як у зв'язку з ускладненням рухів і поведінки головний мозок більш розвинений, ніж у представників інших рядів тварин. Відповідно, лицьовий череп зменшений в розмірах в порівнянні з мозковим, щелепи вкорочені. У нижчих приматів мозок відносно гладкий, з невеликою кількістю звивин. У вищих приматів є безліч борозен і звивин на добре розвинених півкулях головного мозку. Виражені потиличні частки мозку, що відповідають за зір, скроневі і лобові частки, що керують рухами та голосовим апаратом. Відзначається високий рівень вищої нервової діяльності, складна поведінка.

У приматів розрізняють чотири типи зубів: різці, ікла, малі і великі кутні. Шлунок простий у зв'язку з вживанням змішаної їжі.

Примати розмножуються протягом усього року. Вагітність у самок триває від 4 до 10 місяців. У більш великих видів термін вагітності триваліший. Народжується безпорадне дитинча, іноді два-три. Самка вигодовує їх молоком з пари молочних залоз на грудях. Дитинчата залишаються під опікою матері до двох-трьох років. Тривалість життя приматів великих розмірів досягає 20-30 років.

Людиноподібні мавпи за особливостями своєї будови і процесів життєдіяльності дуже схожі на людину. Риси подібності стосуються не тільки особливостей зовнішньої будови, але і внутрішньої. Вищі примати мають такі ж групи крові, як і людина. У них спільні з людьми захворювання, паразити, тощо. Найближчі за біологічними і генетичними показниками до людини горила і шимпанзе. Така схожість робить цих тварин незамінними об'єктами для різних наукових досліджень. Це дає можливість медикам і біологам краще зрозуміти властивості організму людини.