Плоскі черви

До складу підрозділу черви входять три типи: плоскі, круглі і кільчасті черви. Тип плоскі черви об'єднує примітивних червоподібних двосторонньо-симетричних безхребетних тварин, позбавлених порожнини тіла. Тип плоскі черви за класифікацією включає сім класів: війчасті черви, моногенеї, амфілініди, стьожкові черви, трематоди, гірокотіліди, аспідогастри. З них найбільш поширеними є війчасті черви (3000 видів), трематоди, або сисуни (4000 видів) і стьожкові черви, або цестоди (3500 видів). Цей тип включає в даний час близько 25 000 видів. Найбільш відомі представники - це бичачий ціп'як, котячий сисун, печінковий сисун, ехінокок, свинячий солітер, планарії. У довжину плоскі черви досягають від 0,1 мм до декількох метрів.

plosky_cherviПлоскі черви можуть бути вільноживучими або ведучими паразитичний спосіб життя. Будова особин цих двох підгруп дуже відрізняється. Вільноживучі види хижі, вони мешкають в прісних або солоних водоймах. Рух цих форм плоских червів здійснюється, завдяки скороченню м'язів шкірно-м'язового мішка і руху війок.

Багато видів, що належать до типу плоских червів, пристосувалися до паразитування у тілах різних хребетних, безхребетних тварин і людини. Черви-паразити харчуються, всмоктуючи живильні речовини через ротову присоску або осмотичним способом через всю поверхню тіла. Пересуваються паразитичні плоскі черви на зразок гусениці-землеміра, використовуючи присоски. У стьожкових червів також, як у вільноживучих, при пересуванні скорочується мускулатура шкірно-мускульного мішка.

Загальна характеристика плоских червів представлена нижче. Будова плоских червів у порівнянні з кишковопорожниними більш складна. Форма тіла представників плоских червів листо- або стьожкоподібна з двосторонньою симетрією. Тіло може бути цільне або розділене на членики. Покрови тіла плоских червів є шкірно-м'язовий мішок, який складається з одношарового покривного епітелію і декількох шарів м'язів. Органи плоских червів розміщені в пухкої сполучної тканині (паренхімі), яка заповнює все їхнє тіло, так як порожнини тіла немає. Особливостями плоских червів є те, що завдяки паренхімі, в тілі черв'яків відкладаються запаси поживних речовин, відбувається їх транспортування, виведення продуктів обміну. Важлива опорна функція сполучної тканини, що дозволяє червям підтримувати певну постійну форму тіла.

Системи органів плоских червів - травна, видільна, статева і нервова із органами чуттів. Кровоносна і дихальна системи у плоских червів відсутні. Кисень надходить в їх організм через всю поверхню тіла. А для паразитичних плоских червів характерно анаеробне дихання. Травна система складається з ротового отвору, розташованого на черевній стороні тіла, глотки і кишки, що сліпо закінчується . У стьожкових червів травна трубка редукована. Видільна система представлена протонефридіями - системою канальців, кожний з яких починається в паренхімі і закінчується видільної порою у шкірі червя.

Нервова система плоских червів ділиться на два відділи - центральний і периферичний. Вони включають, відповідно, головний нервовий вузол із двома нервовими стовбурами і нервові відростки із нервовими закінченнями, що підходять до всіх тканин та органів. Органи чуттів краще розвинені у вільноживучих форм. Це примітивні органи зору (світлочутливі вічка) і органи рівноваги. У деяких видів є особливі шкірні вії, здатні сприймати зміни температури, дотик, вплив хімічних речовин.

Більшість плоских червів є гермафродитами з внутрішнім заплідненням. Можливо перехресне або самозапліднення. Для вільноживучих видів характерний прямий розвиток. Непрямий розвиток властивий паразитам, що обумовлено складними життєвими циклами зі зміною середовищ життя і організмів господарів.

Значення плоских червів в природі пов'язане з участю їх у харчових ланцюжках. Негативне їх значення в житті людини полягає в тому, що багато видів цього типу паразитують в організмі людини, викликаючи важкі захворювання, такі як теніоз, опісторхоз, фасціольоз, теніаринхоз, діфілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз.