Соняшники
Соняшники - підклас найпростіших тварин класу саркодові, що належать до типу саркомастігофори. Дана група організмів об'єднує близько 100 видів хижих і всеїдних амебоподібних найпростіших. Соняшники мешкають переважно у прісних водоймах. Деякі види зустрічаються в морях і океанах. В екосистемах соняшники є пасивними хижаками і займають важливе місце в харчових ланцюжках планктону, періфітону і мікробентосу. Ці організми заселяють, в основному, приповерхневий шар донного осаду, а також зарості водоростей. Їжею соняшникам служать водорості, різні мікроорганізми, такі як дрібні джгутикові, інфузорії, личинки безхребетних, інші найпростіші, бактерії.
Соняшники мають мікроскопічні розміри - від 0,1 до 0,3 мм, максимальні - до 1мм. Типовий соняшник являє собою сферичний одноклітинний організм, від якого радіально розходяться промені-аксоподії з розташованими в них жалкими органелами, що застосовуються для захоплення дрібної здобичі. У кожній аксоподії проходить декілька щільних осьових мікротрубочок. При попаданні здобичі у тіло соняшника формується травна вакуоль. Ядро в клітці вегетативної форми соняшника може бути одне, рідше декілька (іноді до 200). Характерна наявність скорочувальної вакуолі в тілі соняшника.
Відмінність соняшників від радіолярій полягає в тому, що клітина соняшника кулястої форми, не має центральної капсули і внутрішньоклітинного мінерального скелету. Більшість соняшників мають кремнеземний або органічний скелет на поверхні клітини. Розміри і форма скелета відрізняються великою різноманітністю. Існують і голі форми, позбавлені скелета.
Вчені вважають, що соняшники з'явилися в процесі еволюції від амебоїдних предків при переході до планктоного способу життя. При цьому радіальну систему аксоподій розглядають як механізм флотирування у товщі водної маси. Існує інша теорія, згідно якої сферична симетрія і аксоподіальна система з'явилися у соняшників у процесі вдосконалення апарату уловлювання їжі при малорухомому способі життя цих хижаків.
Переважна більшість соняшників - це вільно плаваючі клітини, тільки рідкісні види утворюють колонії з 5-6 клітин, де тіла окремих організмів з'єднані цитоплазматичними містками. Іноді формуються псевдоколоніі, в яких особини находяться під загальною слизової плівкою. При формуванні колоній у соняшників з'являється можливість упіймати більш велику здобич.
Розмноження соняшників безстатеве - розподілом навпіл або брунькуванням. Можливий статевий шлях розмноження з формуванням амебоїдних, іноді джгутикових гамет. Представники деяких видів соняшників здатні переходити цілком у джгутикову форму. При несприятливих умовах зовнішнього середовища і перед статевим розмноженням соняшники трансформуються в цисти.
Соняшники
Соняшники - підклас найпростіших тварин класу саркодові, що належать до типу саркомастігофори. Дана група організмів об'єднує близько 100 видів хижих і всеїдних амебоподібних найпростіших. Соняшники мешкають переважно у прісних водоймах. Деякі види зустрічаються в морях і океанах. В екосистемах соняшники є пасивними хижаками і займають важливе місце в харчових ланцюжках планктону, періфітону і мікробентосу. Ці організми заселяють, в основному, приповерхневий шар донного осаду, а також зарості водоростей. Їжею соняшникам служать водорості, різні мікроорганізми, такі як дрібні джгутикові, інфузорії, личинки безхребетних, інші найпростіші, бактерії.
Соняшники мають мікроскопічні розміри - від 0,1 до 0,3 мм, максимальні - до 1мм. Типовий соняшник являє собою сферичний одноклітинний організм, від якого радіально розходяться промені-аксоподії з розташованими в них жалкими органелами, що застосовуються для захоплення дрібної здобичі. У кожній аксоподії проходить декілька щільних осьових мікротрубочок. При попаданні здобичі у тіло соняшника формується травна вакуоль. Ядро в клітці вегетативної форми соняшника може бути одне, рідше декілька (іноді до 200). Характерна наявність скорочувальної вакуолі в тілі соняшника.
Відмінність соняшників від радіолярій полягає в тому, що клітина соняшника кулястої форми, не має центральної капсули і внутрішньоклітинного мінерального скелету. Більшість соняшників мають кремнеземний або органічний скелет на поверхні клітини. Розміри і форма скелета відрізняються великою різноманітністю. Існують і голі форми, позбавлені скелета.
Вчені вважають, що соняшники з'явилися в процесі еволюції від амебоїдних предків при переході до планктоного способу життя. При цьому радіальну систему аксоподій розглядають як механізм флотирування у товщі водної маси. Існує інша теорія, згідно якої сферична симетрія і аксоподіальна система з'явилися у соняшників у процесі вдосконалення апарату уловлювання їжі при малорухомому способі життя цих хижаків.
Переважна більшість соняшників - це вільно плаваючі клітини, тільки рідкісні види утворюють колонії з 5-6 клітин, де тіла окремих організмів з'єднані цитоплазматичними містками. Іноді формуються псевдоколоніі, в яких особини находяться під загальною слизової плівкою. При формуванні колоній у соняшників з'являється можливість упіймати більш велику здобич.
Розмноження соняшників безстатеве - розподілом навпіл або брунькуванням. Можливий статевий шлях розмноження з формуванням амебоїдних, іноді джгутикових гамет. Представники деяких видів соняшників здатні переходити цілком у джгутикову форму. При несприятливих умовах зовнішнього середовища і перед статевим розмноженням соняшники трансформуються в цисти.
|